Нещодавно відбувся візит Прем’єр-Міністра України Володимира Гройсмана до Угорщини. У рамках цієї події в партнерському університеті м. Дебрецен проведено Угорсько-Український бізнес форум. На ньому обговорено цілу низку проблем і шляхів їх вирішення, які стосуються України й Угорщини взагалі та їх прикордонних регіонів зокрема. До речі, всі вони так чи інакше порушувались громадськістю Закарпаття, виносились в порядок денний на зібраннях різних громадських формувань, подавались пропозиції щодо ефективного розв’язання проблем, які стоять перед владними структурами різних рівнів.

Тож закономірно, що у проведенні Угорсько-Українського бізнес форуму в м. Дебрецен взяли участь і громадські діячі Закарпаття. Зокрема: доктор економічних наук, професор УжНУ Володимир Приходько, кандидат юридичних наук, доцент УжНУ, Посол України Ігор Дір, доктор права Дебреценського університету, Заслужений юрист України Віктор Цоклан, власник кондитерського дому «Бондаренко» Ігор Бондаренко. Громадські формування краю, для яких економічний, соціальний, культурний розвиток нашої області має першочергове значення, представив голова Асамблеї громадських рад Закарпаття Федір Харута.

Тож йому, безумовно, добре видно, наскільки прагнення громадського активу області щодо подальшого економічного і соціального поступу краю знайшло відображення в результаті зустрічі прем’єрів двох сусідніх країн. Про це розмова з Федором Григоровичем Харутою.

Відомо з яким занепокоєнням і наполегливістю упродовж ряду років громадські організації краю звертались до владних структур із проханнями й пропозиціями щодо облаштування кордону, пунктів пропуску. Удосконалення умов економічного співробітництва, ділового партнерства між прикордонними територіями та на міждержавному рівні. Наскільки почуто голос громадськості?

Ф. Харута: У рамках зустрічі Прем’єр-Міністри Володимир Гройсман та Віктор Орбан підписали низку договорів, в тому числі і тих, що стосуються розвитку прикордонної інфраструктури. Одним з основних питань було те, що Україна і Угорщина домовилися до 2020 року спільно реалізувати проект будівництва нової автостради на українсько-угорському кордоні.

Згідно з підписаними документами, уряд Угорщини виділяє довгостроковий кредит розміром 50 мільйонів євро на облаштування спільного з Україною кордону. Документ було схвалено на засіданні українського уряду 23 листопада. Угода передбачає надання пільгового кредиту для фінансування 100% вартості контрактів на поставку товарів, робіт і послуг з Угорщини в Україну для будівництва, капітального і поточного ремонту ділянок доріг українсько-угорського кордону на Закарпатті. Ці кошти передбачається  використати, зокрема, на будівництво Берегівської об’їзної дороги, ремонт дороги Берегово – Мукачево, розширення і модернізацію КПП "Берегшурань – Лужанка (Астей)", створення нового пункту пропуску "Нодьходош – Велика Паладь" і впровадження на ньому спільного прикордонного і митного контролю, будівництво нового мосту через Тису поблизу міжнародного пункту пропуску "Чоп – Загонь", а також запуск автомобільного сполучення Дийда (Україна) – Берегдароц (Угорщина).

Водночас за пропозицією Володимира Гройсмана сторони домовились доручити міністрам закордонних справ двох країн спільно з керівниками прикордонних і митних служб опрацювати питання про запровадження спільного прикордонного контролю та можливості поліпшення роботи КПП, що існую для забезпечення максимально комфортного та швидкого перетину кордону для наших громадян, інформує прес-служба Кабміну нашої держави. Також згідно з повідомленням, Володимир Гройсман та Віктор Орбан домовилися, що уряди обох країн найближчим часом сформують і узгодять календарний план реалізації пріоритетних проектів між двома країнами і одразу розпочнуть його реалізацію.

Питання екології завжди було і залишається одним із найболючіших. Багаторічних досвід підтверджує наскільки важливо здійснювати природоохоронні заходи спільно, на міждержавному рівні. Потрібна конкретика, реальні дії, належне фінансування, щоб поліпшити екологію наших рік, зокрема Тиси, - спільної для України і Угорщини. Адже щороку паводки серйозно екзаменуюсь на предмет берегоукріплень, водозахисних споруд, забруднення рік твердими побутовими відходами, хімікатами, тощо. Звичайно, що в цьому плані вже дуже багато зроблено, але громадськість не заспокоюється, справи повинні бути кращими.

Ф. Харута: Вони такими й будуть. Вірити в це є вагомі підстави. Адже у центрі уваги переговорів було питання співробітництва двох країн щодо захисту навколишнього середовища. Володимир Гройсман та Янош Адер домовилися активізувати практичні заходи з покращення екології прикордонної річки Тиса, зокрема стосовно запобігання потрапляння солей та твердих побутових відходів в її русло. Київ і Будапешт домовилися про майбутню співпрацю в природоохоронній сфері та вироблять спільний план майбутнього співробітництва з благоустрою водних об’єктів в Закарпатській області.

Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак за результатами зустрічі з Міністром національного розвитку Угорщини Міклошем Шестаком. «Він добре обізнаний із проблемами наших прикордонних регіонів. Українська делегація домовилася про вироблення спільного плану співпраці, у якому, зокрема, стануть пріоритетними питання впорядкування водних об’єктів  на Закарпатті», - повідомив Остап Семерак.

Він зазначив, що актуальними залишаються питання посилення співпраці між Україною та Угорщиною щодо  удосконалення систем прогнозування та моніторингу паводків, а також  можливостей акумулювання паводкового стоку у гірських та рівнинних місцевостях.

Громадськість краю дещо занепокоєна тим, що у зв’язку із війною на Сході України, в результаті збройних конфліктів у Луганській, Донецькій областях мають місце певні труднощі в питаннях двосторонньої торгівлі. Хоч в умовах Закарпаття це не дуже відчутно, але…

Дане питання хвилює не тільки закарпатців. Воно важливе для всієї України. Громадський актив неспроста порушує його. Хочеться вірити, що і тут будуть позитивні зрушення.

Ф. Харута: За словами Прем’єр-Міністра Угорщини Віктора Орбана обсяг двосторонньої торгівлі між двома країнами скоротився на 33 % за останні два роки, і він вважає це наслідками економічних санкцій, введених проти Росії. Однак Віктор Орбан зазначив, що за перші вісім місяців поточного року ці показники все-таки троxи зросли, і це означає, що "торгівля між двома країнами на шляху до відновлення". Європейські програми передбачають постійне фінансування спільних проектів малого і середнього бізнесу в обсязі до 30 млрд форинтів, які будуть надаватись поетапно. Він запевнив, що Угорщина готова приймати для лікування та реабілітації більше поранених українських солдатів. Не забув нагадати угорський прем’єр і про угорську меншину на Закарпатті, заявивши, що обидві країни повинні ставитися до проблем громад нацменшин з великою увагою та повагою.

Водночас Володимир Гройсман наголосив, що український уряд зробить все можливе аби угорські компанії успішно і комфортно працювали в Україні.

Вів розмову В. Чорногор

Додати коментар

Захисний код
Оновити